Дискримінація за етнічним походженням

Дискримінація за етнічним походженням – різниця у поводженні або обмеження прав людини через її належність до певної етнічної групи. Наприклад, у оголошеннях про оренду житла вказується «тільки для українців».

Інший приклад: власник ресторану не бажає, щоб до зали заходили роми. Він вішає оголошення на дверях ресторану «Циганам вхід заборонено» та дає відповідні вказівки охороні не впускати ромів.

Різні ситуації та умови, в яких перебувають меншини, вимагають різних рішень. Тому, спираючись на попередні дослідження та думки різних авторів цій темі, ми будемо в рамках кампанії розглядати права трьох категорій меншин, які не завжди бувають традиційно присутніми в концепції «меншин».

Національні меншини – це історично усталені спільноти, які мають свою власну мову та/або культуру, релігію. Дуже часто вони стають меншинами в результаті змін міжнародних кордонів і передачі територій їхнього проживання від однієї країни до іншої. Безумовно, це є «класична» ситуація тих меншин, на захист яких спрямована більшість існуючих інструментів міжнародного права та національних законодавств.

Таке тлумачення наближається до європейського уявлення про «сталі» або «традиційні», «автохтонні» спільноти на території національних держав. До таких спільнот відносять також євреїв, які традиційно проживають практично в усіх європейських країнах, і ромів (сінті, циганів), яких інколи називають «загальноєвропейською меншиною».

Українське законодавство  визначає національні меншини так:

«До  національних  меншин  належать  групи  громадян України, які не є українцями за національністю, виявляють  почуття національного самоусвідомлення та спільності між собою».

«Етнокультурні меншини» часто складаються з іммігрантів та біженців, а також їхніх нащадків, які проживають на більш ніж просто тимчасових засадах, не в тих країнах, з яких вони походять.

У більшості сучасних дискусій щодо проблем меншин такі групи  не розглядаються, оскільки вони не є загальновизнаними меншинами в класичному сенсі. Але важливо є звернути увагу, що ми живемо в часи широкомасштабної міграції і пов’язані з цим проблеми вимагають вирішення. Незважаючи  на те, що іммігранти та біженці очевидно не можуть претендувати на всі права, які мають бути визнаними стосовно «класичних» (національних) меншин або корінних народів, вони також мають свої права та повинні бути захищені від дискримінації.

Третя категорія меншин – це корінні народи, які мають всі характеристики, притаманні національним меншинам, але їхні додаткові характеристики і відмінності полягають в тому, що вони заселяли відповідні землі раніше, ніж нинішня більшість населення, і стали меншиною в результаті підкорення та/або колонізації.  Фактично вони є «першими націями» в своїх країнах; вони вважали ці землі своїми значно раніше за тих, хто витіснив їх звідти.